ПІДМЕТКА, и, ж. Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття. [Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: послухай.. - не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп., І, 1958, 410); Минали дні в труді без ліку.. Латав чужі він черевики, гвіздки в підметки забивав (Сос., II, 1958, 435).

@ [І] у (в) підметки не годитися кому; [І] підметки не вартий чиєї - своїми якостями стояти нижче від кого-небудь, не бути вартим когось. - Хіба тутешні цигани вихоплять десь таке щастя на чотирьох ногах [коня]?.. - Може, й так, може, наші цигани вашим і в підметки не годяться (Стельмах, І, 1962, 497); - Твій Безрукий і ти разом з ним Павлюкові в підметки не годитеся... - знизала плечима Таня (Коп., Вибр., 1953, 50); На ходу (бігу) підметки рвати (зривати) - сміливо, рішуче й відчайдушно діяти, вміло роблячи що-небудь. Він.. розповів також і про вдачу майбутніх комунарів, яких доведеться тут перевиховувати. - Це такий народ, товариші, що на ходу підметки рвуть (Мик., II, 1957, 400); Не одну пару підметок стоптати - прожити дуже довго або довго чекати, добиватися чого-небудь. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (Корн., II, 1955, 132).