Тлумачний словник української мови
ПІДЗВІТНИЙ, а, е. 1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. Він.. почував себе майже підзвітним. Присутні, що були віком всі молодші за нього, питали його, і він відповідав (Гончар, IV, 1960, 92); Видавництва і склади, магазини і читальні, бібліотеки і різні торгівлі книгами - все це повинно стати партійним, підзвітним (Ленін, 12, 1970, 94); Апарат соціалістичної держави служить народові і підзвітний народові (Програма КПРС, 1961, 91).
2. бухг. Який видають за умови наступної звітності (про гроші).