ПСИХОЛОГ, а, ч. 1. Фахівець з психології. Важливе значення для боротьби за матеріалістичну психологію мали праці великого російського вченого фізіолога й психолога І. М. Сєченова (Психол., 1956, 5); - Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (Донч., II, 1956, 202).

2. Той, хто тонко розуміється на характерах, поведінці і т. ін. людей. Панас Мирний - письменник-психолог - майстерно показав душевну еволюцію головного героя (Рад. літ-во, 1, 1957, 54); - Я.. вловлюю фальш у вашому тоні. - О, то ви неабиякий психолог! Напевно ви «чудово» визнаєтесь [знаєтесь] на жіночих душах... (Вільде, Сестри.., 1958, 515).