Тлумачний словник української мови
ПРОХАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що просити 1, 2, 4, 5. Як тому не дати, хто вміє прохати! (Укр.. присл.., 1963, 309); На все, що її прохала мати,.. вона одмовляла: - Я хочу Якова бачити! (Вовчок, І, 1955, 215); Старий поважний Фірлей сам поїхав прохати Єремію прилучити своє військо докупи (Н.-Лев., VII, 1966, 257); Чи ти послала, Вірунечко, книжки Горькому, про які я прохав тебе? (Коцюб., III, 1956, 334); Дітвора.. прямує до річки. - Мамо, і я побіжу з ними, - прохає Ксеня (Стельмах, І, 1962, 517); - Білі голуби літають.. Був би, думаю, і я голубом, полетів би матері прохати, щоб забрала мене звідси... (Тют., Вир, 1964, 31); Матінко кохана!.. Прохаю вас, серце, не застуджуйтеся і не турбуйтеся нічим дуже (Коцюб., III, 1956, 148); Душа його прохала волі; молоді сили - простору (Мирний, І, 1949, 212); У кожду хату вона вступає. На дівич-вечір дружок збирає; І до Оксені заходить в хату, - Теж на весілля її прохати (Л. Укр., І, 1951, 322); Раз увечері татка прийшли прохати до вмираючого (Хотк., І, 1966, 68); - Грицьку, братику! Чого це я прийшов до тебе? - Кажи. - Прийшов прохати в старости (Мирний, І, 1949, 354); Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг (Котл., І, 1952, 208).
Поради (ради) прохати - те саме, що Поради просити (див. порада). Зібрав Тарас козаченьків - Поради прохати (Шевч., І, 1963, 44); Коли піп з гостем посідали на лавках у хаті,.. Тихович оповів свою пригоду та прохав ради (Коцюб., І, 1955, 225); Прохати порятунку див. порятунок; Прохати пробачення (пробачити, вибачення, вибачити) - те саме, що Просити пробачення (пробачити, вибачення, вибачити) (див. просити). Прохаю вибачити за клопоти, що чиню Вам так часто (Коцюб., III, 1956, 227); Прохати [у бога] смерті див. смерть.
@ Прохати Христа ради; Прохати милостині (милостиню) - те саме, що Просити Христа ради; Просити милостині (милостиню) (див. просити). Стала [Явдошка] по дворах ходити, прохати Христа ради... (Мирний, І, 1949, 234); Той дідусь був собі зовсім каліка, та ще й німий, і йшов по селам прохати милостині (Кв.-Осн., II, 1956, 230); Прохати слізьми (сльозами) див. сльоза.