ПРОФЕСОРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до професор. Року 1895 він блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка - і професорська колегія обрала його доцентом, але адміністрація не затвердила Франка (Коцюб., III, 1956, 35); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 313); // Належний професорові. Його я бачив тільки раз в житті - у Києві, в професорській квартирі (Рильський, II, 1960, 164); // Такий, як у професора; власт. професорові. Панкратов став у позу оратора, набрав поважного професорського вигляду (Донч., II, 1956, 34).

2. у знач. ім. професорська, кої, ж. Кімната у вищому навчальному закладі, призначена для перебування викладачів між лекціями.