ПРОТЕСТАНТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до протестантизм, протестантство і протестант. Нова віра, протестантська, також хотіла панувати над іншими, як і стара, католицька, бо себе тільки вважала святою (Драг., II, 1970, 74); Бачачи, що багата гугенотська буржуазія і ремісники, об'єднані протестантською церквою, являють собою силу, яка може боротися проти короля, Людовік XIV почав їх всіляко переслідувати (Нова іст., 1956, 45).