Тлумачний словник української мови
ПРОТЕСТАНТИЗМ, у, ч. Один з трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у XVI ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму в ході Реформації. Кортіло [Ватікану], Україну загарбавши, надолужити здирствами на нових землях величезні втрати й збитки, заподіяні Ватіканові протестантизмом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 481).