ПРОСТІЙ, тою, ч. Непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі. - Чіпляй троса, - закричав тракторист, - п'ятий рік без простоїв роблю, а ви мене через якийсь пень, як коня, отут прив'язали! (Мур., Бук. повість, 1959, 305); Чим вища продуктивність автомата, тим дорожча кожна хвилина його простою (Наука.., 8, 1963, 17).