ПРОМОВКА, и, ж. Розмова, бесіда. - От тобі на! - сказала Онися, заглядаючи в вікно, - за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); // Те саме, що примовка. Отак на всі лади вигукуючи промовку Федора Федосійовича, хлопець благополучно зійшов і додолу (Вол., Наддн. висоти, 1953, 28).