Тлумачний словник української мови
ПРОМЕТІЙ, ю, ч., хім. Радіоактивний хімічний елемент, що утворюється внаслідок ядерної реакції. На базі прометію створені мініатюрні атомні батареї величиною з копійку, в яких радіоактивне випромінювання перетворюється в електричну енергію (Наука.., 2, 1959, 26).