Тлумачний словник української мови
ПРИШВИДШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВИДШИТИ, шу, шиш, док., перех. Збільшувати швидкість чого-небудь; прискорювати. Вони завернули і знову вийшли на дорогу, пришвидшуючи крок, намагаючись наздогнати свою роту (Собко, Шлях.., 1948, 97); Наш чемпіон раціонально будує гру, уміло пришвидшує темп (Літ. Укр., 19.VІІ 1968, 4); Трохи пришвидшив [Микола] ходу, кортіло зірватися на біг, але добре знав, що від вовків однаково не втечеш (Загреб., Шепіт, 1966, 13); Він пришвидшив роботу (Тют., Вир, 1964, 316).