Тлумачний словник української мови
ПРАВОТА, и, ж. Правильність думок, суджень, учинків, дій. Отже, товариші, наша правота у справі укладення Брестського миру доведена була всім ходом подій (Ленін, 36, 1973, 467); Пропагандист - активний ідейний боєць партії. Він має роз'яснювати людям наукові основи, правоту генеральної лінії нашої партії (Ком. Укр., 12, 1964, 27).