ПОШКОДЖЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пошкодити. Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13); Всі п'ять пальців лівої руки, яку він поклав собі на коліно, були розчепірені. Вони не рухалися. Доронін знав, що це результат важкого поранення з пошкодженням нервів (Руд., Вітер.., 1958, 176).

2. Пошкоджене місце. Бариль виліз на мотор і став розглядати пошкодження (Трубл., Шхуна.., 1940, 177); Коли міноносець дістав пошкодження, Бєгічев зумів згуртувати команду і полагодити пробоїну (Видатні вітч. географи.., 1954, 123).