ПОЧАТКОВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (Гончар, Тронка, 1963, 262); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (Досв., Вибр., 1959, 268); Початкову ідею подав старий із довгою сивою бородою (Ю. Янов., II, 1954, 29); // Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. геогр., 5, 1956, 73); // Який є базою творення чого-небудь. Дуже поширений засіб творення складних слів з двох або більше початкових основ (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 344).

^ Початкова швидкість див. швидкість.

2. Елементарний, поданий не в повному обсязі. У 1930 р. в СРСР було запроваджене загальне обов'язкове початкове навчання, а в післявоєнні роки - загальне навчання в обсязі семирічки (Ек. геогр. СРСР, 1957, 9).

Початкова освіта - освіта, що здобувається за програмою початкової школи. Це була знаменна подія - Клим закінчив чотири класи. Здобув, виходить, початкову освіту (Грим., Кавалер.., 1955, 9); Початкова школа - тип загальноосвітнього навчально-виховного закладу.