ПОХИБКА, и, ж. 1. розм. Помилка, промах, недогляд у чому-небудь. Найменша похибка, найменша слабість Чуття і волі знівечити може Плід довголітньої його покути (Фр., X, 1954, 404); - Бувають похибки в житті, - додав ще [зять], - котрих не можна вже більше ніколи поправити, а такою похибкою.. був його зв'язок з Оленою (Коб., II, 1956, 320); Найдрібніша похибка лікаря може урвати комусь життя (Шовк., Людина.., 1962, 296).

2. спец. У математиці - різниця між точною величиною чого-небудь і величиною, знайденою при вимірюванні; погрішність. Абсолютна похибка; Відносна похибка; // Неправильність, неточність, відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою і т. ін. За нормами похибка лічильника не повинна перевищувати ±1% (Монтаж і ремонт.., 1956, 153).