ПОТІПАХА, и, ч. і ж., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє... (Сам., II, 1958, 84); - Я тебе, потіпахо, провчу, щоб знав, як битися в моєму ресторані (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 138).