ПОТОЛОЧ, і, ж., збірн. 1. розм. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін. Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (Техн. культ., 1956, 183).

2. перен., зневажл. Те саме, що покидьки 2. Збираючись у черговий антикомуністичний похід, імперіалісти не забувають взяти з собою для послуг емігрантську потолоч (Ком. Укр., 4, 1966, 58).