ПОСТРАЖДАЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до постраждати.

2. у знач. ім. постраждалий, лого, ч. Той, хто постраждав. - Дайте мені, як постраждалому, тільки панську землю - Це ти постраждав? - обурився Бондар (Стельмах, II, 1962, 22).