Тлумачний словник української мови
ПОМАДА, и, ж. Запашна косметична мазь, що є сумішшю жиру з ароматизованими речовинами. Вона притулила лице трохи не до самого дзеркала й роздивлялась на свої дуже примазані помадою коси (Н.-Лев., III, 1956, 214); // Така мазь для фарбування губ. Губи її були щедро намазані густою помадою з голубуватим відливом (Руд., Вітер..,1958, 128).