ПОКІРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що покірний. Лукина пішла через греблю з Іваном, наче покірлива овечка (Н.-Лев., III, 1956, 344); Покірливі були [якути], плохі, боялись кожного (Л. Укр., І, 1951, 404); Жанна стала тихою й покірливою, примушувала себе робити все так, як того хотів Борис (М. Ю. Тарн., Як на.. ниві, 1958, 42).