Тлумачний словник української мови
ПОЗАЧАСОВИЙ, а, е, книжн. Який існує поза часом, не зумовлений категорією часу. Він [режисер Лесь Курбас] підкреслював, що немає позапросторової і позачасової реальності. Простір, час і ритм - це об'єктивні неодмінні елементи спектаклю (Мист., 4, 1967, 21).