ПОДРУЖКА, и, ж. Пестл. до подруга. Бачила Олеся своїх подружок: які ж то молодиці стали! (Вовчок, І, 1955, 30); Таня з подружками почала пісню (Минко, Ясні зорі, 1951, 253); На світанку Інокентій.. побачив молоду пару.. Тимко лежав горілиць, .. пригортаючи до плеча свою подружку (Тют., Вир, 1964, 222).