Тлумачний словник української мови
ПОДАТОК, тку, ч. Встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін. Вже не будуть вражі пани З нас податки драти Та не будуть за ті гроші Пити та гуляти! (Укр.. думи.., 1955, 456); Все життя Чуплак бідував: то стягався на своє поле, то будував собі хату, то сплачував податки - і не бачив світу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 181); *У порівн. [Антей:] Неславу дозволяють нам носити, а славу Рим бере, немов податок (Л. Укр., III, 1952, 437).
@ Заробковий податок див. заробковий.