ПОГЛИБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОГЛИБИТИ, блю, биш; мн. поглиблять; док., перех. 1. Робити глибшим (див. глибокий 1, 2). Червоноармійці поглиблювали закіпчики (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 10); Бульдозер в деяких місцях трохи поглибив дно, але швидко вибрався на берег - трясовина засмоктувала його (Чаб., Тече вода.., 1961, 108); Гідромеханізатори з допомогою землесосів поглибили і розчистили на протязі майже 80 кілометрів русло Інгульця (Рад. Укр., 16.ІХ 1956, 3).

2. перен. Робити багатшим, глибшим за змістом, грунтовнішим; збагачувати. Міхонський.. поглиблював його [Борисове] розуміння прочитаних авторів розмовами про твори чільних майстрів усесвітньої літератури (Фр., III, 1950, 37); Людина повинна поглиблювати свої знання про природу (Літ. Укр., 25.VII 1967, 1); Шевченко під час довголітнього заслання не тільки не занепав духом, не «смирився», а, навпаки, виріс, змужнів, поглибив і загартував свій революційний світогляд (Рильський, III, 1956, 257).

3. перен. Збільшувати, посилювати що-небудь у якомусь відношенні. - Несприятливі умови для життя - холод, матеріальні злидні, убога кімната.. - все це тільки поетизувало, поглиблювало мої радощі (Вас., Незібр. тв., 1941, 200); - Вам не варто поглиблювати свою провину (Собко, Запорука.., 1952, 51); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (Коз., Листи.., 1967, 3); Перемога Радянського Союзу і волелюбних народів у другій світовій війні поглибила загальну кризу капіталізму (Укр. іст. ж., 2, 1960, 11).