ПОВЗИК, а, ч. Маленька лісова пташка ряду горобцеподібних, яка добре лазить по деревах уверх і вниз головою; поповзень. Повзики ретельно оглядають кожне дерево: чи не застряла бува де-небудь якась комаха (Веч. Київ, 14.I 1967, 4).