ПЛЕСКУВАТИЙ, ПЛИСКУВАТИЙ, а, е. Те саме, що плескатий. Верх гори рівний, навіть плискуватий (Н.-Лев., І, 1956, 383); На голові в нього - сірий, плескуватий капелюх (Коз., Сальвія, 1959, 35); Ось під водою навпростець пливе медуза плискувата, слизька, м'яка, як холодець (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 83); На плескуватому, мов варениця, обличчі лисніла догідлива посмішка (Хижняк, Невгамовна, 1961, 149); І ось його кочережка готова. Вона плескувата,.. подзьобана невправними ударами молотка (Сенч., Опов., 1959, 7).