ПЛАСТІВЦІ, ів, мн. (одн. пластівець, вця, ч.). 1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого. Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 17); // Що-небудь схоже на такі клапті. Лапаті пластівці снігу заліплюють очі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 293).

2. Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен. Кукурудзяні пластівці.