ПИВНИЙ, а, е. 1. Стос. до зберігання або споживання пива. Пивна зала переповнена вщерть (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 3); За стойкою сиділа жінка трактирника Палівця і тупо дивилася на пивні крани (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 48); // перен. Який буває при оп'янінні. Реготався [Осмульський] своїм грімким пивним басом, коли його партнери валилися під стіл або, вийшовши на ринок, падали, як снопи (Фр., IV, 1950, 241).

^ Пивна дробина див. дробина; Пивні дріжджі див. дріжджі.

2. у знач. ім. пивна, ної, ж. Те саме, що пивниця. У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами (Ю. Янов., І, 1958, 539); [Ганджа:] Бувало, зайду у пивну, вихилю кухлів сім (Мокр., П'єси, 1959, 196).