ПЕРЕЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех. Викликати страх, боязнь; дуже стривожити, злякати кого-небудь або всіх, багатьох. На вигоні телят перелякав [осел] (Гл., Вибр., 1951, 137); Найстрашніший привид не був би так перелякав її, як те, що вона тепер побачила (Фр., VII, 1951, 163).

Перелякати на смерть (до смерті) - викликати надзвичайно сильне почуття страху, дуже злякати. Остапійчиних дітей на смерть перелякав [Чіпка].. Біжить, кажуть, як скажена собака, через город... (Мирний, І, 1949, 282); Та що там ведмідь! Серна пробіжить мимо - і то перелякає на смерть (Хотк., II, 1966, 164).