Тлумачний словник української мови
ПЕРЕГИНАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕГНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Згинати що-небудь навпіл, під кутом, дугою і т. ін. При складанні аркуша паперу його перегинають і ..пригладжують аркуш по лінії згину (Гурток "Умілі руки..", 1955, 19).
2. Згинаючи, нахиляти (тулуб, спину, шию і т. ін.). Добриловський ще раз граціозно й якось м'яко нахилив шию й голову.., перегнув пополовині свою тонку фігуру, та й сів у крісло (Н.-Лев., IV, 1956, 127); Першим знепритомнів тамада.. Коліна перегнув, спину зігнув (Ковінька, Кутя.., 1960, 138); Вони майстерно скрутили незграбну постать, зірвали з неї штани і вдвоє перегнули Бараболю на лаву (Стельмах, II, 1962, 87); // безос. Робити зігнутим, горбатим і т. ін. На спині [в панка] був справжній горб.. - Ну й цього перегнуло! - подумав Чіпка (Мирний, II, 1954, 151).
3. перен. Проїздити, проходити, обгинаючи що-небудь. Автоколона вихопилась за парк, перегнула Капустяну балку і незабаром влилася в бурливий потік центральної вулиці (Баш, Надія, 1960, 467); // Рухаючись у певному напрямі, перетинати шлях кому-, чому-небудь іншому. Хмара прискорює рух правого крила, щоб перегнути машині шлях, а "Победа" припускає хід, сподіваючись проскочити під хмарою, не наразившись на зливу (Ю. Янов., II, 1954, 198).
4. перен., розм. Припускатися перегину (у 2 знач.). - Отак і з вами буде: покрутитеся трохи в селі і втечете. - Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Тют., Вир, 1964, 142).
5. Згинати більше, ніж треба.
@ Перегинати (перегнути) лінію яку - будучи занадто ретельним, діяти неправильно. - Треба вести себе так мудро, щоб.. не перегнути бригадирської лінії. Таку вести лінію, щоб і бригадир залишився хорошим, і людям було добре (Чорн., Красиві люди, 1961, 125); Перегинати (перегнути) палку (палицю) - впадати в крайність, виявляти надмірну ретельність у чому-небудь. Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся: - Горілка починає водити язиком. Давай на цьому поставимо крапку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 139).