ПЕРЕВОЗИТИ, ожу, озиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. перевіз, везла, ло; док., перех. і без додатка. 1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось. З тихим плеском, таємничо Плине човник.. Перевозять нас дівчата (Л. Укр., IV, 1954, 160); - Вас через річку перевезти? .. Хлопчина, очевидно, вже не раз перевозив радянських бійців і тепер пропонував нам свої послуги (Збан., Ліс. красуня, 1955, 4); - Спускайтеся за мною до Бугу, я перевезу човном (Стельмах, II, 1962, 200).

2. Везучи, переміщувати з одного місця на інше, змінювати місце розташування. Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Кобр., Вибр., 1954, 76); - Там працював і мій тягач: коріння виноградних лоз нам перевозить довелось (Гонч., Вибр., 1959, 261); Вдовичка вона, сама й хліб косила, ото її полукіпки.. Жаліється, що ні з ким їх перевезти та змолотити (Гончар, II, 1959, 341); // Везучи, переміщувати кого-небудь на інше місце проживання, перебування. Як перевозили молоду, то скриня, як пуста бочка, торохтіла (Тют., Вир, 1964, 23); Виглядає [Оксана], чи не їде [Ярема] З боярами в гості - Перевезти із келії В хату на помості (Шевч., І, 1963, 129).


ПЕРЕВОЗИТИ, ожу, озиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь.