ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБІЛЬШИТИ, шу, шиш, док. 1. перех. Уявляти що-небудь у більших, збільшених у порівнянні з дійсністю розмірах; бути більшим за уявлюване, бажане; надавати чому-небудь надто важливого значення. В Юлиному характері була риса - перебільшувати в стократ свої помилки чи невдачі (Донч., V, 1957, 312); Вона чекала побачити тут чимало цікавого, але це перебільшило всі її сподівання (Смолич, І, 1958, 70).

2. перех. і неперех. Говорячи, передаючи що-небудь, додавати свої міркування, які часто не відповідають дійсному стану речей. Оксен, знаючи звичку Григора все перебільшувати, мовчав (Тют., Вир, 1960, 100); [Кандиба:] Я маю відповіді з редакцій... [Романюк:] Знаю, не гарячись. Я, може, й перебільшив (Корн., II, 1955, 196).