Тлумачний словник української мови
ПЕКАР, я, ч. 1. Робітник, який випікає хлібні вироби. Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів. Тут були пекарі, взуттєвики, цеглярі - робітники тих підприємств, які він бачив, ідучи сюди (Жур., Вечір.., 1958, 368); - Я ливарник! - А я пекар! - Я шахтар! - Я ланкова! - Вчитель я! - Бібліотекар! - всіх нас творчість огріва (Тич., ІІ, 1957, 238).
2. Вид дитячої групової гри, а також одна з дійових осіб цієї гри. В чого тільки за день не нагуляються вони [хлопці]: і в високого дуба, і в квача, і в побивачки, і в пекаря, і в стукалки (Кол., Терен.., 1959, 9).