Тлумачний словник української мови
ПАСАЖИР, а, ч. Людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком і т. ін. Ми обідаємо.. усі разом, пасажири і пароходний [пароплавний] персонал (Л. Укр., V, 1956, 413); У відкритому купе плацкартного вагона було, крім Арсена, ще три пасажири (Дмит., Розлука, 1957, 79).