Тлумачний словник української мови
ПАРСУНА, и, ж., розм., заст. 1. Обличчя, фізіономія. Рушником обтер парсуну (Сл. Гр.).
2. Портрет. Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, - засоромилась (Кв.-Осн., II, 1956, 12).