ПАЛАДІЙ, ю, ч. Рідкісний тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору, що належить до платинових металів і використовується в техніці, медицині і т. ін. як каталізатор. На початку XIX ст. були відкриті паладій, родій, осмій та іридій (Заг. хімія, 1955, 618).