ПАГОРБ, а, ч. Те саме, що пагорок. Перед людиною, скільки око сягало, простяглись чернігівські й полтавські землі - зелені сіножаті, озера, села на пагорбах, поля й дрімучі бори (Довж., І, 1958, 387); * У порівн. В долині високими, як пагорби, осокорами темніє хутір (Стельмах, II, 1962, 59).