ОСНОВОПОЛОЖНИЙ, а, е, книжн. Який визначає основні положення чого-небудь, дає основу чому-небудь; основний. Основоположну роль у розвитку матеріалістичної естетики на Україні зіграв великий народний поет Тарас Шевченко (Рад. літ-во, 6, 1960, 33); Основоположним для КПРС і всіх братніх комуністичних і робітничих партій є висновок В. І. Леніна про те, що партія несе відповідальність за кожного свого члена, а кожний член партії - за партію в цілому (Ком. Укр., 4, 1970, 6).