ОРІЄНТОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до орієнтувати. Час тривожний. І хтозна, - не орієнтовані як слід в обстановці - чи не нароблять там товариші якихось дурниць (Головко, II, 1957, 433).

2. у знач. прикм. Який орієнтується в чому-небудь; обізнаний з чимсь. [Огнєв:] Ви краще скажіть, зв'язок з танковим корпусом вже є? [Майор:] Здається, нема, точно не знаю. [Огнєв:] Де він учора був? [Майор:] Не орієнтований (Корн., II, 1955, 38).