ОКРАЇНА, и, ж. 1. Крайня частина якої-небудь території; край. На південно-східній окраїні Західно-Сибірської низовини виявлено мільярдні запаси бурих залізняків (Наука.., 8, 1958, 19).

2. Частина держави (звичайно прикордонна), віддалена від її центру. Незважаючи на багатющі природні ресурси, дореволюційний Казахстан належав до найвідсталіших окраїн Росії (Наука.., 12, 1956, 32).

3. Те саме, що околиця 1. Будинки дивної краси Ростуть на пустирях окраїн... (Рильський, Сад.., 1955, 47); Йдуть вони на окраїну міста, де трамвай поверта свою путь (Сос., І, 1957, 328).