Тлумачний словник української мови
ОЖЕЛЕДИЦЯ, і, ж. Те саме, що ожеледь. Вона розіп'яла черкесовий платок, розстебнула комір у ватянці і, прямуючи до волості, немов і не помічала ні вітру, ні снігу, ні слизької ожеледиці (Л. Янов., І, 1959, 343); Зранку сіялася дрібненька мжичка, але згодом випогодилося і почалася ожеледиця (Хижняк, Тамара, 1959, 197).