ОДНОКУРСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Рибак, Час.., 1960, 279); Часто, слухаючи Левка, однокурсники говорили йому: - Ну і головатий ти, Левку. І звідки ти всього набрався? (Цюпа, Назустріч.., 1958, 61).