ОДНАКОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби - однакові Сини перед богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Шевч., І, 1963, 343); Не всім однакова судилась в світі доля (Гл., Вибр., 1951, 149); Чуттями з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (Тич., ІІІ, 1947, 163); // Який ніяк не змінився; такий, як завжди. - Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? - Той смикнув за віжки. - Чого б же я? Я однаковий. - Марія задумано: - Е, ні! (Головко, II, 1957, 41); // Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т. ін. Кайдашиха переміряла весь город упоперек, - і знов обидві половини були однакові (Н.-Лев., II, 1956, 356); Однакова ціна.