ОБРІЗОК, зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Попід вікнами, на колодках та дерев'яних обрізках стоять люди (Фр., VIII, 1952, 9); Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (Панч, II, 1956, 539).