Тлумачний словник української мови
ОБРИСОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРИСУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Обводити довкола лінією; окреслювати. У звичайних випадках обвідна немовби обгортає всю сім'ю ліній, а лінії в своїй сукупності обрисовують обвідну (Курс мат. анал., II, 1956, 99).
2. Виразно виділяти на фоні чого-небудь. Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло, майже музикальною лінією виписувала точений носик (Вол., Місячне срібло, 1961, 125).
3. перен. Давати характеристику кому-, чому-небудь; змальовувати, описувати. Пісня сама доволі виразно показує його вдачу і поступки, обрисовує нам наглядно його положення (Фр., XVI, 1955, 91); Свирид Яковлевич все повніше і повніше в розмовах обрисовував образ свого товариша (Стельмах, На.. землі, 1949, 76).