ОБМЕЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. обмежити 1. Куцевич ніколи не прагнув шукань, а завжди стояв за обмеження ініціативи експериментаторів (Рибак, Час.., 1960, 496).

2. Правило, настанова, що обмежує чиї-небудь права, дії і т. ін. - Вона б [княгиня Ольга] хотіла, щоб її купці без обмежень торгували в Константинополі (Скл., Святослав, 1959, 208); М. Старицький працював, долаючи цензурні обмеження, борючись з нерозумінням і прямим осудом (Рад. літ-во, 3, 1971, 42).