ОБЛОЖИТИ, ложу, ложиш, док., перех. 1. Те саме, що обкласти 1, 2. Взяли її [качку] тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком (Укр.. казки, легенди.., 1957, 360); Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Мирний, І, 1954, 352); Хмаронька небо кругом обложила (Манж., Тв., 1955, 120); Зійшов місяць і обложив тьмою половину гір (Хотк., II, 1966, 188); // безос. Гори обложило хмарами (Чорн., Визволення, 1949, 122).

2. Оточити військами з метою оволодіння, завоювання. Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246); Фашистські полки й дивізії, що обложили Севастополь, вже заметушилися, кинувши частину своїх сил на Керч і Феодосію (Кучер, Чорноморці, 1956, 410).

3. спец. Оточити звіра під час полювання. - Ну, що, Адаме? - жвавішає Аркадій Валеріанович.. - Обложили сіроманця, - ворухнулась у хащі волосся посмішка. - Можна й зараз виїжджати на полювання (Стельмах, І, 1962, 397).

4. Обшити, оздобити чим-небудь.

5. розм., рідко. Покласти спати. Я обложив її з дітьми, - було це уночі (Сл. Гр.).

6. безос. Покрити при захворюванні білими нальотами (горло, язик і т. ін.).