ОБЛАСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до область 1, 2. Справа набула розголосу в обласному центрі (Ю. Янов., II, 1954, 152); Чергова обласна крайова конференція скликається обласним, крайовим комітетом один раз на два-три роки (Статут КПРС, 1971, 38); // Який діє тільки в межах певної області. Обласний суд.

2. лінгв. Властивий тільки певній місцевості, поширений лише на території певної області; діалектний. Обласні слова говорів середньої Наддніпрянщини здебільшого мають лексичні паралелі в інших говорах (Нариси з діалектології.., 1955, 170).

Обласний словник - словник місцевих слів, виразів; діалектний словник. Обласний.. словник - словник, що містить у собі лексику певного діалекту або говору (Сл. лінгв. терм., 1957, 50).