Тлумачний словник української мови
ОБ'ЄКТИВ, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують. Найважливіші оптичні частини мікроскопа - це окуляр та об'єктив (Практ. з анат. рослин, 1955, 3); - Тільки нап'явся [Солонина] чорним сукном, аби навести на танцююче коло об'єктив, як серед танцюючих зробивсь якийсь рух (Коцюб., 1. 1955, 256).