Тлумачний словник української мови
НОЧІВЛЯ, і, ж. Те саме, що нічліг. - Товариші, час і про ночівлю подумати - сонце заходить! (Вас., II, 1959, 155); На ночівлю зупинились у похмурого румуна (Гончар, III, 1959, 14); Три літа пас вівці у полі, Коня на ночівлю водив (Дор., Серед степу.., 1952, 94); Вчора вона ледве дошкутильгала до ночівлі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).